«Я вже вмію легко будувати побут і тижневі справи, турбуватися про себе, з ніжністю і любов'ю доглядати своє тіло. Вмію робити на трійку і таким чином швидше досягати чого хочу, не відкладаючи даремно. У мене краще виходить зі спортом, помічати свої емоції і називати їх. Я навчилася за цей час прислухатися до себе, довіряти більше собі, потоку життя, Богу. Навчилася бережно рухатися вперед. Мені вдалося пройти всі "накривання" і святкувати результати, почуватися по-новому, мати дні, в яких є більше мого життя. Мені вдається перезавантажити сценарій на виграшний. Я по-новому дивлюся на планування тижня, і на себе в дзеркало Я перезавантажила стосунки з самою собою, налагодила зв'язок із своєю жіночністю. Я розширила розуміння, пережиття в вираження своєї віри. Я зуміла не зійти з дороги, не повестися на почуття провини, на сором. Я відчуваю радість, що в мені стрімко тече потік життя і змін, який неможливо спинити, відчуваю силу і надію, окутані внутрішнім спокоєм і тишею, в якій не потрібно слів. Я хочу жити, творити, відчувати і смакувати, любити, ділитися з іншими».

«У кожного свій шлях і свій темп. Загалом прожила марафон глибоко з почуттям великої вдячності Богу, який привів мене сюди; п.Уляні за працю, мудрість і делікатність; учасникам за свідчення і роздуми, які так перекликаються з моїми пережиттями. Енергія групи давала енергію особисту. Третій день поспіль ходжу на побачення з собою. Це триває близько години Фантастичне відчуття миру і спокою, задоволення і натхнення. Роблю те, чого ніколи не робила. Моя мрія з малюванням, саме зараз, легко втілилась в життя. Я пишу картину. Роблю це «на три» і тішуся, що роблю. Марафон став частинкою мого життя, яке проживаю тут і тепер. Мені комфортно, гармонійно, затишно, хоч не все виконано і пропрацьовано, та знаю, що треба мені в собі змінити, чим винагородити, а що залишити з повагою в минулому».

«Я почала ходити новими дорогами, відкрила для себе «місце сили», де набираюсь нових сил, також мені дуже підійшло правило «робити на три». І нарешті завершила роботу над блузкою для себе, соромно писати, скільки років вона в мене пролежала, а потрібно було тільки 1,5 години, щоб її доробити, бо постійно себе відсувала на невідомо яке місце, завжди, щоб встигнути для когось, а я якось обійдуся, «потім», а «потім» ніколи не наставало. Виявила давні заборони і сценарні схеми. Віднайшла дозволи для себе. Покращила стосунки з собою. Навчилася цінувати себе, лагідніше ставитись, і час від часу, коли є потреба - нічого не робити :). Більше часу почала приділяти фізичним вправами та прогулянкам на свіжому повітрі. Провела ревізію серед речей, що оточували вдома - значна частина виявилася зайвою, також провела ревізію внутрішню - в собі, написала листи просячи пробачення, так позбулася зайвого з минулого. Марафон часами був складним випробуванням, коли були болісні періоди, та з'являлися миті радості і живості. Зараз почуваюся добре, зникла напруга всередині, з'явився спокій, почала відчувати смаки, радість, задоволення, легкість».